Ви дивитеся журнал ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=92.2){kind=small}
sweetie38
Ви дивитеся журнал sweetie38
 | |||
|
"Where you used to be, there is a hole in the world, which I find myself constantly walking around in the daytime, and falling into at night. I miss you like hell." Edna St. Vincent Millay (1892 - 1950), Letters
|
|||
| |||
|
~~~Merry Christmas everyone!!!~~~ Нема в мене ялинки і нема Санти. А настрій все одно святковий. І я сьогодні didn't do anything Christmas-like(за вийнятком поїдання мандаринів). Але все одно це найкраще Різдво у моєму житті. Тому що вперше я чітко і ясно знаю, what I want for Christmas. 
|
|||
| |||||
|
Не спала вже 5 діб підряд. Але почуваюся на диво бадьорою. Це просто безперервний божевільний день, довжиною у 5 світанків і 5 заходів сонця.
|
|||||
| |||
|
Can't find my way home
|
|||
| |||
|
|||
| |||
|
УЗОРЫ Кончены рисунки. Лампа догорает. Девушка склонилась. Помутился взор. Девушка тоскует. Девушка рыдает. За окошком полночь чертит свой узор. С. Есенин
|
|||
| |||||
|
Вся музика світу складається з 7 нот. Ніколи не перестану цьому дивуватись. Сьогодні сіла за своє фортепіано. Не пам'ятаю, коли торкалася клавіш востаннє. Здається, з того часу пройшли навіть не місяці, а роки. А пальці пам'ятають. Не все, звичайно - цілісно по пам'яті не вдалося зіграти жодного твору. Але я згадаю. І згадаю, як створювати власні поєднання нот, ніким не чуті співзвуччя, ніким не виражену музику. Колись я це робила... I'll carry on. Скільки себе пам'ятаю, вперто не хотіла, аби мене навчили грати на гітарі. Видно, в мені дійсно стався глобальний переворот. Зранку навіть не знала, як гітару правильно тримати. Ввечері вже зрозуміла базові поняття і вивчила перший акорд. Ніколи цього не робила. I'll carry on.
|
|||||
| |||||
|
Написала ХІІІ розділ. Домалювала Блідий натюрморт(тепер він не блідий, бо я додала синього та лілового кольору). Вийшло не те, що я планувала, але, без сумніву, мені подобається. Треба лягати спати. Не хочу. Як можна спати вночі? Вже котрий день підряд страшенно болять очі. Лише б нічого серйозного... Відчинила вікно, щоб напустити холоду. Але це вже навіть не прохолода. Весна, щоб її...
|
|||||
| |||||||
|
Я - це те, що я люблю, і те, що ненавиджу. Те, у що вірю, і те, від чого зневірююсь. Те, чим дихаю і від чого задихаюсь. Куди іду і звідки тікаю. Я - це весь світ у моїх очах. Те, що я бачу і відчуваю у цю хвилину. Зараз я - тьмяне похмуре небо, мокра тогорішня трава і вітер, що живе поза часом.
|
|||||||
| |||||||
|
Ну от. Хто б міг подумати - весна таки прийшла. Без запрошення і попри акції протесту з мого боку.
|
|||||||
